потік радіації

1. n

1) течія, потік

2) приплив

3) постійна зміна (стану); постійний рух

4) мед. витікання, сильне виділення (рідини тощо)

5) дизентерія; кривавий понос

6) фіз. потік

7) тех. розріджувач

8) мет. флюс, плавень

9) буд. гудрон

2. v

1) витікати; стікати

2) плавити, розплавляти; розтоплювати

3) розріджувати

4) плавитися, ставати рідким

5) мет. обробляти флюсом; відшлаковувати

6) мед. давати проносне

* * *

1) течія; потік

2) приплив

3) постійна зміна ( стану); постійний рух

4) мeд. витікання; рясне виділення ( слини); пронос

5) фiз. потік

6) тex. розріджувач; метал. флюс, плавень

7) дор. гудрон

1) текти, витікати

2) тex. плавити, розріджувати; плавитися, робитися рідким

3) метал. обробляти флюсом; переводити в шлаки

4) мeд.; icт. давати проносне

1. n

1) течія, виливання, витікання

2) потік; струмінь

3) приплив

4) наплив; достаток, прилив

5) плавність ліній (сукні)

6) гідр. дебіт води

7) медозбір, узяток

8) тех. жолоблення, деформація

9) циркуляція у замкнутій системі

10) болото, мочар

11) сипучий пісок

12) мед. менструації

2. v

1) текти, литися

2) струменіти, дзюрчати

3) протікати, проходити, минати (про час тощо)

4) спадати (про складки одягу)

5) походити, випливати (from)

6) прибувати, підніматися (про воду)

7) заливати; затопляти, наводняти, покривати водою

8) лити; ринути потоком

9) фонтанувати; викидати (нафту)

10) мед. менструювати

11) мор. попускати шкот (вітрила)

* * *

1) l. плин, спливання, витікання; вилив, виливання; потік, струмінь; хід, плин (розмови, часу)

2) приплив ( морський)

3) наплив, приплив, велика кількість, достаток

4) плавність ліній (сукні, фігури)

5) гiдp. дебіт води

6) бджіл. медозбір, узяток

7) cпeц. циркуляція в замкнутій системі

8) тex. деформація, жолоблення

9) фiзioл. менструація

1) текти; литися; спливати, збігати ( про час); протікати ( про хворобу); струменіти, бити струменем, литися ( рікою); рухатися безперервним потоком

2) прибувати, підніматися ( про воду)

3) спадати (про складки, волосся)

4) ( from) випливати, виникати; призводити

5) заливати, покривати водою; наводняти, затопляти

6) лити; заливати

7) буяти, рясніти, бути багатим ( на що-небудь)

8) гipн. фонтанувати; викидати ( нафту)

9) фiзioл. менструювати

10) мop. попускати шкот ( вітрила)

1) болото, трясовина; заболочений низький берег

2) сипучий пісок

1. n

1) дощ

2) (the rains) період тропічних дощів

3) потік; струмок

4) кін. подряпини на зношених фільмах

2. v

1) (у безособових зворотах)

2) сипати (ся), лити (ся)

3) гірн. крапати

* * *

1) дощ

2) sing потік, потоки, злива, водоспад (звуків, стріл)

3) кiнo "дощ", подряпини на зношених фільмах

1) іти, литися ( про дощ)

2) ( часто rain down) сипати, обсипати; лити; сипатися ( градом); литися ( потоками); падати дощем

3) плакатися, скаржитися

4) гipн. капати

1) повітря; повітряний простір

2) атмосфера

3) літак, авіація

4) повітряний потік; повітряна пробка (у гідросистемі, паливній системі тощо)

1) випромінювати радіосигнал

2) вести радіопередавання

1) повітряний, авіаційний, льотний

2) той, що спускається з повітря

3) вентиляційний

4) пневматичний

•

- actuating air

1. n

1) тріпотіння, дрижання; майоріння

2) розмахування, махання, змахування

3) трепет, збудження, хвилювання

4) розм. переполох; сенсація

5) розм. ризик (в азартних іграх)

6) метушливі рухи

7) тех. вібрація; деренчання

8) рад. пульсуючі перешкоди

9) телеб. тремтіння зображення

10) ав. флатер

11) мед. мерехтіння, тремтіння; аритмія (серця)

2. v

1) тремтіти; дрижати; тріпотіти; хилитатися; майоріти

2) бити (змахувати) крилами

3) нерівно битися (про пульс)

4) хвилювати (ся), збуджувати; турбувати (ся)

5) метушливо (швидко) рухатися

* * *

1) тріпотіння, тремтіння; змахування; розмахування

2) трепет, хвилювання

3) переполох; сенсація

4) ризик на невелику ставку

5) швидкі, метушливі рухи

6) тex. вібрація, нестійке коливання; деренчання

7) paд. пульсуючі перешкоди, "виття"; тб. тремтіння зображення

8) aв. флатер

9) мeд. мерехтіння, тріпотіння

1) тріпотіти, тремтіти; колихатися, розвіватися, майоріти; бити, змахувати крильми; нерівно битися ( про пульс)

2) хвилювати, збуджувати, турбувати; хвилюватися, турбуватися, тривожитися

3) ( flutter about) швидко е метушливо рухатися

4) поставити невелику суму ( на коня)

5) cпopт. робити пурхаючі рухи ногами ( плавання)

1. n

1) раптовий приплив, потік (води)

2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)

3) поет. заграва

4) порив, поривання (почуттів)

5) збудження, захоплення

6) приступ (кашлю)

1) буйний ріст (зелені тощо)

8) молода поросль

9) розквіт; приплив сил (енергії)

10) паросток, пагін

11) сполоханий табун птахів

12) карти однієї масті (на руках)

2. adj

1) повний (по вінця)

2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний

3) багатий (на щось)

4) щедрий, марнотратний (with)

5) прямий, рішучий, певний

6) тех. що перебуває на одному рівні

7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень

8) що має карти однієї масті

3. v

1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися

2) примусити червоніти (запашіти)

3) збуджувати, запалювати

4) раптово политися (ринути); литися

5) приливати (про кров)

6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути

7) змивати

8) вирівнювати; заповнювати урівень

9) давати паростки (пагони)

10) сприяти ростові

11) полохати, лякати (дичину)

12) злітати; пурхати

* * *

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1. n бот.

черешня; вишня

2. adj

1) веселий, радісний; пожвавлений

2) святковий

3) розм. підхмелений, напідпитку

4) заст. приємний, славний

5) жартівливий

6) заст. смішний, потішний, забавний

1. n

1) биття, калатання, стукіт; пульсація

2) нервовий дрож; хвилювання, трепет

3) коливання, вібрація; тремтіння, дрижання

2. v

1) сильно битися, стукати, калатати; пульсувати

2) хвилюватися, трепетати

3) примушувати трепетати; викликати трепет

* * *

1) стук, биття; пульсація

2) нервове тремтіння, хвилювання, трепет

3) струс, коливання, вібрація

1) сильно битися, стукати; пульсувати

2) тріпотіти, хвилюватися; змушувати тріпотіти; викликати трепет

3) тріпотіти, коливатися, колихатися; трястися

4) трясти при роботі

1) стук, биття; пульсація

2) нервове тремтіння, хвилювання, трепет

3) струс, коливання, вібрація

1) сильно битися, стукати; пульсувати

2) тріпотіти, хвилюватися; змушувати тріпотіти; викликати трепет

3) тріпотіти, коливатися, колихатися; трястися

4) трясти при роботі

1) загородження

2) гребля, загата; дамба

3) загачування

4) військ. загороджувальний вогонь

5) ав., мор. бараж

6) рад. радіоперешкоди

* * *

1) загородження; гребля; загата; дамба; загачування

2) вiйcьк. загороджувальний вогонь

3) вогонь по супротивнику ( у статті)

4) маса, потік

5) aв., мop. бараж; баражування

6) звуковий, шумовий вал; радіо радіоперешкоди

1) вiйcьк. вести артилерійський обстріл; вести загороджувальний вогонь

2) ставити загородження

3) aв. баражувати

1. n

1) річка; струмок; потік, що витікає з озера (річки)

2) стік

3) pl стічні води

2. adj

1) стічний

2) що просочується (витікає)

* * *

1) ріка або струмок, що випливає з іншої ріки, озера

2) потік ( лави)

3) стік ( каналізаційний); pl стічні води; рідкі промислові відходи; радіоактивні рідкі відходи атомних електростанцій

1) який витікає, який просочується

2) стічний

1. n

1) змагання з бігу; біг на швидкість; перегони; гонки

2) pl перегони, скачки

3) спорт. дистанція

4) термінова робота

5) життєвий шлях

6) гонка; погоня

7) швидкий рух; швидка хода; швидка течія, бистрина

8) ав. потік струменя за гвинтом

9) канал, лоток

10) тех. обойма

11) раса

12) потомство, нащадки

13) рід, плем'я, народ

14) походження

15) порода; сорт

16) особливий аромат; неповторний стиль; особлива манера

17) корінь (імбиру)

2. adj

1) расовий; національний

2) негритянський; що стосується взаємин негрів і білих

3) родовий

3. v

1) змагатися у швидкості; брати участь у перегонах

2) грати на перегонах

3) захоплюватися скачками, перегонами

4) мчати, гнати (ся); швидко просуватися

5) давати повний газ; набирати швидкість

6) подряпати; розрізати, порізати

7) знищити

* * *

1) змагання в бігу; гонка, перегони

2) ( життєвий) шлях

3) гонка; погоня

4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом

5) лоток; канал

6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма

7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)

1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах

2) грати на перегонах

3) мчати, нестися (часто race along, race up)

4) гнати (коня, автомашину); давати повний газ

1) раса

2) рід; плем'я; народ

3) походження

4) пoeт. рід, плем'я, родина

5) порода; сорт

6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манера

1. n

1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання

2) коливання, вібрація; тремтіння

3) сенсаційність

4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман

5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)

2. v

1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати

2) відчувати трепет

3) викликати дрож (коливання)

4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати

* * *

1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання

2) коливання, вібрація; струс

3) сенсаційність; захопливість

4) щось сенсаційне, хвилююче

5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)

1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нерви

2) викликати тремтіння, коливання; трясти

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1. n

1) приплід, потомство (у тварин)

2) розм. заробіток, получка

3) прибуток

2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)

1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати

2) заробляти; одержувати

3) домагатися, добиватися

4) купити, придбати

5) спіймати; схопити

6) зрозуміти, збагнути; усвідомити

7) помічати, спостерігати

8) доводити до свідомості

9) спантеличувати, ставити в тупик

10) попасти, потрапити

11) діставатися, добиратися; досягати

12) заразитися, схопити (грип тощо)

13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)

14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)

15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)

16) вивчати (вірш тощо)

17) з'їдати (сніданок тощо)

18) народжувати (про тварин)

19) ставати, робитися

20) мати, володіти

21) бути змушеним, мусити

22) починати (з inf або gerund)

1) посилено вивчати (щось)

* * *

1) приплід, потомство ( у тварин)

2) дiaл. заробіток; прибуток

1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати

2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати

3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати

4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати

5) спантеличити, загнати в глухий кут

6) попасти, потрапити

1) заразити; підхопити (нежить, грип)

2) створюватися ( про враження)

3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)

4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)

5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)

6) вивчати (роль, вірш)

7) готувати ( їжу)

8) з'їдати (сніданок, обід)

9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися

10) народити ( про тварин)

1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту

2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь

3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь

4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь

5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь

6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь

7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)

10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)

11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь

14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)

15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь

16) to get across smth = to get over smth

17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати

18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь

19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь

20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь

21) to have got мати

22) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку ставати

23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

24)

1. n

1) гра; розвага; забава; манера гри

2) спорт. комбінація; боротьба, бій

3) азартна гра

4) жарт

5) п'єса, вистава, спектакль

6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)

7) рух

8) свобода, воля, простір

9) дія, діяльність

10) хід (у грі)

11) тех. зазор; люфт; вільний хід

12) переливи (барв)

13) діал. страйк; припинення роботи

14) діал. канікули; вільний від занять час

15) плескіт

2. v

1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися

2) грати в азартні ігри

3) жартувати

4) фліртувати

5) розм. розігрувати

6) брати участь у грі; грати в щось

7) робити хід (кидок)

8) відбивати м'яч; подавати м'яч

9) прикидатися, придурюватися

10) робити, діяти

11) грати на перегонах; бути гравцем

12) виконувати (твір), грати (на чомусь)

13) ставити п'єсу; демонструвати фільм

14) іти на екрані

15) пурхати, гасати; танцювати

16) бити (про струмінь)

17) спрямовувати

18) обстрілювати (on, upon)

19) приводити в дію, запускати

20) тех. мати люфт

21) діал. страйкувати

22) переливатися, мигтіти, грати

23) приймати в гру

24) підходити для гри

* * *

1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, гра

2) азартна гра

3) жарт

4) п'єса, драма; вистава, спектакль

5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)

6) рух

7) переливи, гра (нaпp., кольорів)

8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)

9) дія, діяльність

10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)

11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час

12) залицяння; весільний танець ( у самців)

13) програвання (диску, платівки)

14) "преса", висвітлення в пресі

15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)

16) aвт. бовтанка

1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати

2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі

3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)

4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати

5) підходити для гри

6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)

7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)

8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою

9) давати виставу; виконувати п'єсу

10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)

11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)

12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)

13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти

14) бити ( про струмінь)

15) (on, upon, over) направляти; стріляти

16) приводити в дію, пускати ( play off)

17) тex. мати люфт; хитатися

18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах

19) водити ( рибу)

20) cл. опікувати, захищати; співробітничати

21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі)

1) загородження; гребля; загата; дамба; загачування

2) вiйcьк. загороджувальний вогонь

3) вогонь по супротивнику ( у статті)

4) маса, потік

5) aв., мop. бараж; баражування

6) звуковий, шумовий вал; радіо радіоперешкоди

1) вiйcьк. вести артилерійський обстріл; вести загороджувальний вогонь

2) ставити загородження

3) aв. баражувати